Прийшла весела літня пора- пора відпочинку і літніх розваг. Щоб весела пора не перетворилася на великі неприємності і сльози, потрібно дотримуватися і виконувати правила безпечної поведінки.
Дорогі діти, ще раз повторіть правила безпечної поведінки під час літніх канікул.
Його дідом був Іван Франко.
Але Роланд Франко все життя намагався зробити так, щоб його сприймали не лише як “онука Каменяра”.
І, мабуть, саме тому він став людиною, завдяки якій український прапор з’явився… в Антарктиді.
Ця історія звучить майже символічно.
Хлопчик, який народився у Львові в будинку, збудованому Іваном Франком, виріс у родині, яку радянська влада фактично вважала неблагонадійною лише через саме прізвище. Родину переселили до Києва, постійно контролювали, а пам’ять про Франка намагалися зробити “зручною” — без надто гострих ідей про свободу, державність і українську гідність.
Але Роланд Франко обрав дуже цікаву форму спротиву.
Він не став письменником. Не намагався копіювати діда. Не жив минулим.
Він пішов у науку.
Закінчив політехнічний інститут, працював у сфері автоматики, технічних систем і міжнародної наукової співпраці. У радянські часи це була одна з найскладніших і найперспективніших галузей.
Колеги згадували, що він мав рідкісну рису — мислив не категоріями сьогоднішнього дня, а десятиліть наперед.
І саме це згодом змінило історію української науки.
У 1990-х Україна щойно стала незалежною державою. Економіка хиталася, інституції лише формувалися, а про великі міжнародні наукові амбіції мало хто серйозно думав.
У цей час Велика Британія вирішила закрити свою антарктичну станцію Faraday.
Для більшості людей це була просто далека база серед льодів.
Для Роланда Франка — шанс, який не можна втратити.
Він прекрасно розумів: якщо Україна не матиме власної станції в Антарктиді, вона залишиться поза великими міжнародними дослідженнями клімату, океану, атмосфери та геофізики. А значить — поза частиною світової науки й глобальної політики майбутнього.
Саме тому він почав переговори з британцями.
Без гучних заяв. Без пафосу. Без телевізійного шуму.
Просто працював.
Переконував. Домовлявся. Організовував.
І в результаті Україна отримала станцію майже символічно — за 1 фунт стерлінгів.
Сьогодні ми знаємо її як “Академік Вернадський”.
І мало хто замислюється, що український прапор над антарктичними льодами — це теж частина спадщини родини Франків.
Але є ще одна важлива річ.
Роланд Франко не дозволив перетворити Івана Франка лише на “шкільний портрет”. Він постійно повторював, що його дід був значно сучаснішим, ніж ми звикли думати:
не лише поетом,
а мислителем,
науковцем,
людиною європейського масштабу.
“Мій дід належить не лише нашій родині — він належить Україні”, — говорив він.
Сам Роланд Франко теж жив дуже по-франковому:
будував інституції,
створював музеї,
зберігав архіви,
підтримував українську мову,
заснував Міжнародну премію імені Івана Франка,
допомагав молодим науковцям і культурним проєктам.
І при цьому залишався людиною дуже тихою та скромною.
Без культу себе.
Без гучних промов.
Можливо, саме тому про нього так мало знають.
А дарма.
Бо Роланд Франко — це приклад того, як насправді будується країна:
не лише через політику,
а через науку,
пам’ять,
культуру,
освіту,
і здатність думати на покоління вперед.
Він колись сказав дуже просту фразу:
“Бути Франком — це не привілей. Це відповідальність.”
Схоже, він справді прожив своє життя саме так.
Дорогі наші матусі!!! 🌞
Вітаємо вас з Днем матері! 😘🫶🌷🌷🌷
Бажаємо Вам добра і здійснення сонячних материнських мрій і надій. Радості Вам безмеж, вдячності від дітей, синівської любові і тепла. Хай Бог Вам дає сили та спокою, щасливої долі на рідній землі, здоров’я на довгі літа.💐
40 РОКІВ. 26 квітня 1986 року - день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Тоді під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи.
В атмосферу Землі вирвалася хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду.
За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.
⚡️З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота.
За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян.
Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів подібна техногенна катастрофа стала неминучою.
Злочинне приховування владою інформації, з одного боку, поглибило непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого - спричинило активізацію екологічного і національно-демократичного рухів, що в кінцевому підсумку призвело до розпаду СРСР.
❗️✅Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах
✅1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.
✅2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС - на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.
✅2 дні світ нічого не знав про вибух.
✅30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців.
✅500 тис людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.
✅8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, росії в перші дні після аварії отримали значні дози опромінення.
✅90 784 особи було евакуйовано з 81-го н.п України до кінця літа 1986 року.
✅Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії.
✅2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.
✅200 тисяч квадратних кілометрів - на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.
✅10 днів - з 26 квітня до 6 травня - тривав викид активності з пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів Кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.
✅11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС.
✅400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.
✅з 26 квітня по жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1 і 2 енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3. 4 енергоблок не запрацював.
✅1991 рік - на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.
✅Грудень 1995 року - підписано меморандум між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Євросоюзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.
✅15 грудня 2000 року - ЧАЕС зупинено повністю.
✅Вересень 2010-го - закладка фундаменту під новий саркофаг, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мало накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.
✅29 листопада 2016 року завершили насування арки над 4-м енергоблоком.
✅14 лютого 2025 року російський ударний безпілотник типу “Шахед” (Герань-2) пошкодив укриття 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС.
За матеріалами Український інститут національної пам'яті
