Прийшла весела літня пора- пора відпочинку і літніх розваг. Щоб весела пора не перетворилася на великі неприємності і сльози, потрібно дотримуватися і виконувати правила безпечної поведінки.
Дорогі діти, ще раз повторіть правила безпечної поведінки під час літніх канікул.
Дорогі діти! Нещодавно у вас було дуже велике і світле свято - Перша сповідь і Перше Святе Причастя. Бажаю вам ,щоб ваші серця були завжди такими гарними і світлими , як ваше біле вбрання, а Ісусик, якого ви прийняли в своє серце ❤️ завжди вас охороняв і вів по життю. Щоб ваше майбутнє було щасливе , світле, мирне з вірою, добром та надією в серці .
День без рюкзака— це веселий шкільний флешмоб, під час якого учні приходять на заняття без традиційних портфелів чи сумок, замінюючи їх на найнесподіваніші та найкреативніші предмети, щоб додати трохи гумору у звичні будні.
Але Роланд Франко все життя намагався зробити так, щоб його сприймали не лише як “онука Каменяра”.
І, мабуть, саме тому він став людиною, завдяки якій український прапор з’явився… в Антарктиді.
Ця історія звучить майже символічно.
Хлопчик, який народився у Львові в будинку, збудованому Іваном Франком, виріс у родині, яку радянська влада фактично вважала неблагонадійною лише через саме прізвище. Родину переселили до Києва, постійно контролювали, а пам’ять про Франка намагалися зробити “зручною” — без надто гострих ідей про свободу, державність і українську гідність.
Але Роланд Франко обрав дуже цікаву форму спротиву.
Він не став письменником. Не намагався копіювати діда. Не жив минулим.
Він пішов у науку.
Закінчив політехнічний інститут, працював у сфері автоматики, технічних систем і міжнародної наукової співпраці. У радянські часи це була одна з найскладніших і найперспективніших галузей.
Колеги згадували, що він мав рідкісну рису — мислив не категоріями сьогоднішнього дня, а десятиліть наперед.
І саме це згодом змінило історію української науки.
У 1990-х Україна щойно стала незалежною державою. Економіка хиталася, інституції лише формувалися, а про великі міжнародні наукові амбіції мало хто серйозно думав.
У цей час Велика Британія вирішила закрити свою антарктичну станцію Faraday.
Для більшості людей це була просто далека база серед льодів.
Для Роланда Франка — шанс, який не можна втратити.
Він прекрасно розумів: якщо Україна не матиме власної станції в Антарктиді, вона залишиться поза великими міжнародними дослідженнями клімату, океану, атмосфери та геофізики. А значить — поза частиною світової науки й глобальної політики майбутнього.
Саме тому він почав переговори з британцями.
Без гучних заяв. Без пафосу. Без телевізійного шуму.
Просто працював.
Переконував. Домовлявся. Організовував.
І в результаті Україна отримала станцію майже символічно — за 1 фунт стерлінгів.
Сьогодні ми знаємо її як “Академік Вернадський”.
І мало хто замислюється, що український прапор над антарктичними льодами — це теж частина спадщини родини Франків.
Але є ще одна важлива річ.
Роланд Франко не дозволив перетворити Івана Франка лише на “шкільний портрет”. Він постійно повторював, що його дід був значно сучаснішим, ніж ми звикли думати:
не лише поетом,
а мислителем,
науковцем,
людиною європейського масштабу.
“Мій дід належить не лише нашій родині — він належить Україні”, — говорив він.
Сам Роланд Франко теж жив дуже по-франковому:
будував інституції,
створював музеї,
зберігав архіви,
підтримував українську мову,
заснував Міжнародну премію імені Івана Франка,
допомагав молодим науковцям і культурним проєктам.
І при цьому залишався людиною дуже тихою та скромною.
Без культу себе.
Без гучних промов.
Можливо, саме тому про нього так мало знають.
А дарма.
Бо Роланд Франко — це приклад того, як насправді будується країна:
не лише через політику,
а через науку,
пам’ять,
культуру,
освіту,
і здатність думати на покоління вперед.
Він колись сказав дуже просту фразу:
“Бути Франком — це не привілей. Це відповідальність.”
Бажаємо Вам добра і здійснення сонячних материнських мрій і надій. Радості Вам безмеж, вдячності від дітей, синівської любові і тепла. Хай Бог Вам дає сили та спокою, щасливої долі на рідній землі, здоров’я на довгі літа.💐
40 РОКІВ. 26 квітня 1986 року - день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Тоді під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи.
В атмосферу Землі вирвалася хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду.
За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.
⚡️З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота.
За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян.
Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів подібна техногенна катастрофа стала неминучою.
Злочинне приховування владою інформації, з одного боку, поглибило непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого - спричинило активізацію екологічного і національно-демократичного рухів, що в кінцевому підсумку призвело до розпаду СРСР.
❗️✅Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах
✅1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.
✅2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС - на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.
✅2 дні світ нічого не знав про вибух.
✅30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців.
✅500 тис людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.
✅8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, росії в перші дні після аварії отримали значні дози опромінення.
✅90 784 особи було евакуйовано з 81-го н.п України до кінця літа 1986 року.
✅Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії.
✅2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.
✅200 тисяч квадратних кілометрів - на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.
✅10 днів - з 26 квітня до 6 травня - тривав викид активності з пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів Кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.
✅11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС.
✅400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.
✅з 26 квітня по жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1 і 2 енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3. 4 енергоблок не запрацював.
✅1991 рік - на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.
✅Грудень 1995 року - підписано меморандум між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Євросоюзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.
✅15 грудня 2000 року - ЧАЕС зупинено повністю.
✅Вересень 2010-го - закладка фундаменту під новий саркофаг, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мало накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.
✅29 листопада 2016 року завершили насування арки над 4-м енергоблоком.
✅14 лютого 2025 року російський ударний безпілотник типу “Шахед” (Герань-2) пошкодив укриття 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС.
За матеріалами Український інститут національної пам'яті