Прийшла весела літня пора- пора відпочинку і літніх розваг. Щоб весела пора не перетворилася на великі неприємності і сльози, потрібно дотримуватися і виконувати правила безпечної поведінки.
Дорогі діти, ще раз повторіть правила безпечної поведінки під час літніх канікул.
Його дідом був Іван Франко.
Але Роланд Франко все життя намагався зробити так, щоб його сприймали не лише як “онука Каменяра”.
І, мабуть, саме тому він став людиною, завдяки якій український прапор з’явився… в Антарктиді.
Ця історія звучить майже символічно.
Хлопчик, який народився у Львові в будинку, збудованому Іваном Франком, виріс у родині, яку радянська влада фактично вважала неблагонадійною лише через саме прізвище. Родину переселили до Києва, постійно контролювали, а пам’ять про Франка намагалися зробити “зручною” — без надто гострих ідей про свободу, державність і українську гідність.
Але Роланд Франко обрав дуже цікаву форму спротиву.
Він не став письменником. Не намагався копіювати діда. Не жив минулим.
Він пішов у науку.
Закінчив політехнічний інститут, працював у сфері автоматики, технічних систем і міжнародної наукової співпраці. У радянські часи це була одна з найскладніших і найперспективніших галузей.
Колеги згадували, що він мав рідкісну рису — мислив не категоріями сьогоднішнього дня, а десятиліть наперед.
І саме це згодом змінило історію української науки.
У 1990-х Україна щойно стала незалежною державою. Економіка хиталася, інституції лише формувалися, а про великі міжнародні наукові амбіції мало хто серйозно думав.
У цей час Велика Британія вирішила закрити свою антарктичну станцію Faraday.
Для більшості людей це була просто далека база серед льодів.
Для Роланда Франка — шанс, який не можна втратити.
Він прекрасно розумів: якщо Україна не матиме власної станції в Антарктиді, вона залишиться поза великими міжнародними дослідженнями клімату, океану, атмосфери та геофізики. А значить — поза частиною світової науки й глобальної політики майбутнього.
Саме тому він почав переговори з британцями.
Без гучних заяв. Без пафосу. Без телевізійного шуму.
Просто працював.
Переконував. Домовлявся. Організовував.
І в результаті Україна отримала станцію майже символічно — за 1 фунт стерлінгів.
Сьогодні ми знаємо її як “Академік Вернадський”.
І мало хто замислюється, що український прапор над антарктичними льодами — це теж частина спадщини родини Франків.
Але є ще одна важлива річ.
Роланд Франко не дозволив перетворити Івана Франка лише на “шкільний портрет”. Він постійно повторював, що його дід був значно сучаснішим, ніж ми звикли думати:
не лише поетом,
а мислителем,
науковцем,
людиною європейського масштабу.
“Мій дід належить не лише нашій родині — він належить Україні”, — говорив він.
Сам Роланд Франко теж жив дуже по-франковому:
будував інституції,
створював музеї,
зберігав архіви,
підтримував українську мову,
заснував Міжнародну премію імені Івана Франка,
допомагав молодим науковцям і культурним проєктам.
І при цьому залишався людиною дуже тихою та скромною.
Без культу себе.
Без гучних промов.
Можливо, саме тому про нього так мало знають.
А дарма.
Бо Роланд Франко — це приклад того, як насправді будується країна:
не лише через політику,
а через науку,
пам’ять,
культуру,
освіту,
і здатність думати на покоління вперед.
Він колись сказав дуже просту фразу:
“Бути Франком — це не привілей. Це відповідальність.”
Схоже, він справді прожив своє життя саме так.
Дорогі наші матусі!!! 🌞
Вітаємо вас з Днем матері! 😘🫶🌷🌷🌷
Бажаємо Вам добра і здійснення сонячних материнських мрій і надій. Радості Вам безмеж, вдячності від дітей, синівської любові і тепла. Хай Бог Вам дає сили та спокою, щасливої долі на рідній землі, здоров’я на довгі літа.💐
40 РОКІВ. 26 квітня 1986 року - день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Тоді під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи.
В атмосферу Землі вирвалася хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду.
За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.
⚡️З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота.
За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян.
Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів подібна техногенна катастрофа стала неминучою.
Злочинне приховування владою інформації, з одного боку, поглибило непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого - спричинило активізацію екологічного і національно-демократичного рухів, що в кінцевому підсумку призвело до розпаду СРСР.
❗️✅Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах
✅1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.
✅2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС - на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.
✅2 дні світ нічого не знав про вибух.
✅30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців.
✅500 тис людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.
✅8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, росії в перші дні після аварії отримали значні дози опромінення.
✅90 784 особи було евакуйовано з 81-го н.п України до кінця літа 1986 року.
✅Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії.
✅2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.
✅200 тисяч квадратних кілометрів - на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.
✅10 днів - з 26 квітня до 6 травня - тривав викид активності з пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів Кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.
✅11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС.
✅400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.
✅з 26 квітня по жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1 і 2 енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3. 4 енергоблок не запрацював.
✅1991 рік - на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.
✅Грудень 1995 року - підписано меморандум між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Євросоюзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.
✅15 грудня 2000 року - ЧАЕС зупинено повністю.
✅Вересень 2010-го - закладка фундаменту під новий саркофаг, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мало накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.
✅29 листопада 2016 року завершили насування арки над 4-м енергоблоком.
✅14 лютого 2025 року російський ударний безпілотник типу “Шахед” (Герань-2) пошкодив укриття 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС.
За матеріалами Український інститут національної пам'яті
🍎 «Яблучко для захисника» — тепло дитячих сердець для наших воїнів 🇺🇦
У Стрийській гімназії №7 спільно з Радою ВПО Стрийської ТГ відбулася традиційна акція «Яблучко для захисника».
Учні нашого 3-П класіу писали щирі листи, малювали малюнки та виготовляли листівки для наших воїнів, які після важких поранень проходять лікування у госпіталі та підготували для захисників особливі гостинці: яблука, цукерки, печиво та теплі побажання від щирих дитячих сердечок.
У цей непростий час особливо важливо ділитися добром, підтримкою й турботою з тими, хто ціною власного здоров’я тримає над нами мирне небо.
Щиро подяка батькам і дітям за небайдужість, милосердя та велике серце. Разом — ми сила!
👍🙏💙💛
9 березня — особливий день для кожного українця.
Саме цього дня народився Тарас Григорович Шевченко — людина, чиє слово стало голосом нації, совістю народу і символом боротьби за свободу.
Його рядки написані серцем і болем за Україну. Вони пройшли крізь століття і сьогодні звучать так само сильно, правдиво і пророче.
Шевченко не просто писав вірші — він будив народ, нагадував про гідність, волю та любов до рідної землі.
Його «Кобзар» — це не лише книга.
Це душа України. 🇺🇦
Сьогодні ми знову схиляємо голову перед великим Кобзарем, пам’ятаємо його слово і передаємо його силу наступним поколінням.
Бо поки живе Шевченкове слово — живе і Україна. 💙💛
#Шевченко #9березня
#Кобзар #Україна
#ТарасШевченко
Закохана у заборонене. Інтелектуалка, якої боялися. Леся Українка без шкільного глянцю.
25 лютого народилася жінка, яку радянська система спробувала перетворити на “хворобливу поетесу”.
Не вийшло.
Бо Леся Українка — це не про страждання.
Це про силу мислення.
Про небезпечну свободу.
Про інтелект, який не вкладається в рамки.
Ось що варто знати про неї насправді.
1️⃣ Вона не ходила до школи — і стала однією з найосвіченіших жінок Європи
Леся (Лариса Косач) не навчалася в офіційній школі. Не через бідність — через принцип.
Її мати, Олена Пчілка, свідомо не віддала дітей у русифіковану імперську систему. Освіта була домашньою — але на рівні університету.
До дорослого віку Леся володіла:
• українською
• польською
• російською
• німецькою
• французькою
• англійською
• італійською
• болгарською
• латинською
• давньогрецькою
Вона перекладала Гомера, Гейне, Байрона.
У 19 років написала для молодших родичів підручник з історії стародавнього світу.
Це була не “хвора поетеса”.
Це була мислителька європейського масштабу.
2️⃣ Вона була політично небезпечною
Її тексти читала і відстежувала царська цензура.
Леся співпрацювала з українськими соціал-демократичними колами, перекладала Маркса, листувалася з Михайлом Драгомановим, брала участь у культурно-політичному русі.
Її “Бояриня” — це не побутова драма.
Це текст про колоніальну залежність і втрату ідентичності.
Її “Оргія” — про митця в умовах імперії.
Її “Кассандра” — про правду, яку суспільство не хоче чути.
Вона писала не “про квіточки”.
Вона писала про свободу — і це було небезпечно.
3️⃣ Вона не була тендітною тінню
Так, у неї був туберкульоз кісток.
Так, вона пережила десятки операцій.
Так, біль супроводжував її роками.
Але водночас:
• вона подорожувала Європою
• жила в Грузії та Єгипті
• працювала неймовірно продуктивно
• писала складні філософські драми
Її інтелект був настільки сильним, що сучасники називали її “єдиним чоловіком серед українських поетів” — комплімент, який тоді означав силу характеру.
4️⃣ Її любові були живими, не підручниковими
Її перше велике почуття — Михайло Славинський. Нерозділене.
Потім — Сергій Мержинський. Вона доглядала його до смерті. Саме в ніч його агонії написала “Одержиму”.
Це була не салонна поезія.
Це був текст, народжений з любові й смерті в одній кімнаті.
Згодом вона вийшла заміж за Климента Квітку — етнографа й музикознавця, який підтримував її до останнього подиху.
Її любов — це не романтика.
Це глибина і трагізм.
5️⃣ Її похорон боялися
1913 рік. Київ.
Царська влада заборонила будь-які промови.
Боялися, що похорон перетвориться на політичну демонстрацію.
Труну несли жінки — акторки, соратниці, подруги.
Це був символ.
Присутні співали “Вічная пам’ять”.
Довго.
Вперто.
Мовчки протестуючи.
Леся, яку варто читати сьогодні!
Вона не писала про слабкість.
Вона писала про вибір.
“Contra spem spero” — це не красивий латинський вислів.
Це філософія життя людини, яка роками жила з болем — і не дозволила йому визначити себе.
“Я в серці маю те, що не вмирає” — це не пафос.
Це внутрішній стрижень.
Леся Українка — це:
▪️ інтелект
▪️ європейська культура
▪️ антиколоніальне мислення
▪️ жіноча сила без істерики
▪️ політична гострота
▪️ глибока філософія
Вона не була “бідною хворою поетесою”.
Вона була небезпечною для системи.
І саме тому її так довго спрощували.
Сьогодні варто повернути її справжню.
Не ікону.
Не портрет із класу.
А живу, складну, сильну Лесю.
І перечитати.
#ЛесяУкраїнка #25лютого #ІсторіяУкраїни #УкраїнськаКультура #ContraSpemSpero
͟1͟0͟ ͟н͟е͟п͟е͟р͟е͟в͟е͟р͟ш͟е͟н͟о͟ ͟в͟л͟у͟ч͟н͟и͟х͟ ͟в͟и͟с͟л͟о͟в͟і͟в͟ ͟Л͟е͟с͟і͟ ͟У͟к͟р͟а͟ї͟н͟к͟и͟:
1.Не міряй і не важ, не збирайся жити, а живи, люби, скільки можеш і як можеш, то менше буде жалю, вір мені, ніж коли б ти все розмірила, розважила і відклала на завтра, бо «завтра» не завжди приходить.
💎
2.Матеріальна незалежність єсть одна з поважних підвалин моральної незалежності.
💎
3. Справді, нам тільки здається, що хтось інший може визволити нас від сумніву в нас самих, ні, сього ніхто інший не може зробити, тільки ми самі – і то не завжди.
💎
4.Скучати чи не скучати се в великій мірі залежить від волі самої людини, і коли вона дуже дає собі в сьому волю, то, значить, сама й винна, коли їй погано.
💎
5.За Вашу ідею, що мусить бути одна правда і для мужика, і для пана, я завжди стояла і буду стояти, а наскільки прислужуся їй ділом, се залежатиме від моїх сил і талану.
💎
6.У нас-бо таки громадського виховання нема ніякого, а через те й громадського почуття бракує.
💎
7.Я знаю, що дуже невозвышенно вживати літературу замість морфію, але все ж се краще, аніж морфій вживати замість літератури.
💎
8.[censored] кажуть: «Худой мир лучше доброй ссоры», але я вважаю якраз навпаки: ліпше щиро посваритись, ніж нещиро миритись
💎
9.Життя ламало тільки обстановку навколо мене (ну, і кості мої, як траплялось), а вдача моя, виробившись дуже рано, ніколи не мінялась та вже навряд чи й зміниться. Я людина еластично-уперта (таких багато між жіноцтвом), скептична розумом, фанатична почуттям, до того ж давно засвоїла собі «трагічний світогляд», а він такий добрий для гарту.
💎
10.Воно правда, що «натуру тяжко одмінити», але можна, не одміняючи, здержувати, коли треба.
А чи знаєте Ви, що 18 січня святкують Всесвітній День Сніговика? Така чудова ідея прийшла в голову німецькому колекціонеру Корнеліусу Гретцу, який ще будучи юнаком, почав збирати зображення сніговиків. У 2008 році він увійшов зі своєю колекцією в книгу рекордів Гінн У нього більше трьох тисяч експонатів! І все це - Сніговики!
Корнеліус міркував так: по-перше – в середині січня в багатьох країнах є сніг. По-друге – цифра 18 схожа на сніговика, який тримає в руках віник. По-третє – у цей день не було жодного міжнародного свята!
На Русі сніговиків ліпили з давніх язичницьких часів і шанували як духів зими. До них, як і до діда Мороза, ставилися з належною повагою і зверталися з проханнями про допомогу і зменшення тривалості лютих морозів. Наші предки вірили, що зимовими природними явищами (туманами, снігами, хуртовинами) керують духи жіночої статі. Тому, щоб виявити свою повагу до них, ліпили снігових баб.
У Європі сніговиків завжди ліпили поруч із будинками, щедро прикрашали гірляндами і домашнім начинням, одягали в шарфи, а в руки вручали гіллясті мітли. У деталях їхніх «шат» вгадується містичний характер. Наприклад, ніс у вигляді морквини прикріплювали, щоб умилостивити духів, що посилають врожай і родючість. Перевернуте відро на голові символізувало достаток у домі.
А ви знали, що Степан Бандера…
✔️Знав шість мов.
✔️Із дитинства багато читав. Його рідна сестра Володимира згадувала, що улюбленими письменниками Степана були Іван Франко, Тарас Шевченко та Леся Українка.
✔️Ще в гімназії прочитав працю Миколи Міхновського «Самостійна Україна».
✔️Напам’ять цитував Святе Письмо і «Слово о полку Ігоревім».
Вигадав навіть розвагу: змагання з цитування уривків з літературних творів, народних пісень.
✔️Мав акторський талант. Грав у виставах. Під час гімназійних літніх канікул 1925-го організував у рідному Старому Угринові аматорську театральну виставу.
✔️Мав добрий слух, співав у хорі. Любив патріотичні та релігійні пісні, знав сотні коломийок, колядував. На Різдво 1937-го в’язні польської тюрми під проводом Бандери співали Службу Божу на чотири голоси.
✔️Був волонтером.
✔️Грав на барабані, фортепіано, гітарі й мандоліні.
✔️Попри невисокий зріст, 159 сантиметрів, дуже добре грав у баскетбол.
✔️Міг однією рукою тричі підтягнутись на турніку.
✔️Бігав і посідав високі місця на змаганнях зі стрибків у висоту.
✔️Катався на лижах.
✔️Загартовувався. Взимку вибігав на вулицю тільки в шортах і купався в снігу.
✔️Ще в гімназії склав пластову вмілість «Плавання». Для цього потрібно було вміти плавати в одязі та роздягатись у воді, володіти принаймні чотирма стилями, зокрема кролем і брасом, стрибати й пірнати, плисти без допомоги рук, рятувати потопельників.
✔️Багато працював для розвитку громади рідного села.
✔️Організував театрально-співочий гурток, кооператив, відділення руханково-пожежного товариства «Луг». Через це був змушений на рік відкласти вступ до університету.
✔️Коли восени 1932-го родина Бандери переїхала в село Воля Задеревацька, студент Степан за одну ніч облаштував там читальню. Поляки дерева не давали, то Степан уночі з братом Василем потай від влади на плечах наносили дров й звели читальню.
✔️Був майстром на всі руки. Міг і страву приготувати, і авто чи патефон зремонтувати.
✔️У «Пласті» навчився оправляти книжки, записники, течки, образки різної величини: в полотно, картон із полотняними краями й кутиками, в шкіру та шкірзамінник.
✔️Знався на техніці. Був вправним водієм. Англійські оунівці подарували Бандері автомобіль – синій Opel' Kapitan, реєстраційний номер PKW АВ 63-3821.
✔️Захоплювався хімією.
✔️Мав фотоапарат, сам проявляв плівку і друкував знімки. Власну фотолабораторію облаштував в центральному офісі Закордонних Частин ОУН в Мюнхені на Цеппелін-штрасе, 67.
✔️Любив природу й мандри.
✔️Дуже добре знався на грибах.
✔️Перше псевдо Степана Бандери в «Пласті» - «Ґанді», на честь Магатми Ґанді, лідера борців за незалежність Індії.
🖊За матеріалами «Локальної історії»
📸На фото з архіву ЦДВР Степан Бандера зі своїми дітьми Андрієм та Лесею, Західна Німеччина
