День пам'яті жертв голодомору

 

  

 

1000- й день незламності

 

... Одна тисяча днів ...

За якими поламані долі...

Одна тисяча днів...

За якими сто тисяч ночей...

Одна тисяча днів...

Смерть свій збір не вміщає в подолі...

Одна тисяча днів...

Ріки сліз, що пролиті з очей.

Одна тисяча днів...

Календар їх злічити не в силі...

Одна тисяча днів...

В воєдиному кров і метал...

Одна тисяча днів...

Україна всім тілом на грилі...

Одна тисяча днів...

Як відкрився бісівський портал.

Одна тисяча днів...

Кров, від люті, зробилась смолою...

Одна тисяча днів...

Безперервна холодна зима...

Одна тисяча днів...

Світ реальності поза шкалою ...

Одна тисяча днів...

У яких зовсім світла нема.

Одна тисяча днів...

Мов на жорнах зерно перетерті...

Одна тисяча днів...

Гул сирени натомість пісень...

Одна тисяча днів...

В повен зріст ми обличчям до смерті...

Одна тисяча днів...

Мов один закривавлений день.

Одна тисяча днів...

Хід історії пише руїна...

Одна тисяча днів...

Кров'ю писаний кожен листок...

Одна тисяча днів...

Ні !!! Не вмерла моя Україна !!!

Одна тисяча днів...

Свій найважчий вивчає урок.

Автор малюнка: Володимир Ребров.

Галина Момот (19.11.2024.)

День синички

 З давніх пір 12 листопада відзначався день Синички, тобто, день зустрічі зимуючих птахів. Люди готували годівниці, читали вірші про птахів, загадували загадки, грали і просто милувалися зимовими птахами. У народі говорили «Невелика пташка синичка, а своє свято знає». «Не багато Зінька їсть – п’є, а весело живе». 12 листопада – день Зиновія Синичника.

З Днем вчителя!

 

УКЛІН ДОЗЕМНИЙ ВЧИТЕЛЮ ТОБІ

Учителю , ти ходиш по землі 

помірним , впевненим і виваженим кроком ,

Ти наче вогник в сутінках пітьми ,

Життя твоє дає для нас уроки .

Вкладаєш , Вчителю , ти часточку душі , 

Серця маленькі швидко виростають ,

А зерна мудрості, науки , доброти ,

Як скарб , в дитячих душах залягають .

І чим доросліші з роками ми стаєм , 

Коли несуть нас по житті вітрила ,

Ми Вчителеві вдячність віддаєм ,  

Бо розумієм хто в життя дав крила .

Який багаж понесли у політ , 

Які знання  й учительську науку ,

Хто розуму навчав багато літ...

А ми тоді сприймали це за муку .

Прости , Учителю , невдячні ми були ,

А все тому - не зовсім розуміли 

чому вкладаєш ти свої труди , 

Прости , твоєї праці не цінили .

Від днів шкільних минула купа літ , 

Ми розумієм хто в житті Учитель , 

Це той , хто прокладав дорогу в світ ,

І переконував , що зірка нам засвітить.

Якби не Вчитель , опустіла би земля

і не важливо хто яким був учнем , 

Збігають дні , тече ріка життя , 

,, Спасибі Вчителю " - лунає нині гучно .

Уклін доземний перед іменем Твоїм , 

За зерна знань в серцях і в наших душах , 

З твоєю мудрістю крокуєм по землі ,

Шановний Вчителю , Наставнику і Друже ! "

Автор: Тамара Франчук-Шандрук

Мої вже такі дорослі учні

І ще маленькі...

Але всіх люблю і пам'ятаю♥️

А це я очима учениці 😉😆😍

Неочікувано , але дуже приємно ♥️👍♥️

З Днем захисника і захисниці!

 

З Днем знань!

 ❤️Дякуємо Богу і ЗСУ за омріяний вересень, молимо Бога, щоб мирний, переможний, успішний і світлий!

💓Щасливого лету у дивовижній країні знань!