Привіт, липень !!!

 Цікаво знати

Липень походить від слова липець (липовий мед). Він вважається найкращим і найціннішим продуктом. Тому цілком ймовірно, що й назва місяця пішла від «липцю» – періоду основного медозбору, який в Україні припадає на другий місяць літа.

Були в широкому вжиткові й інші назви, переважно народні.

Давні календарі подають регіональне «білень» – від пори, коли найкраще вибілювалося полотно, «грозовик» і «дощовик» – від періоду активних гроз і злив.

На західноукраїнських землях широко вживалася народна назва «косень», «косець» та «сінокіс» – від пори заготівлі сіна. Локально зустрічалася і інша назва - «пасень» — від слова пасти.

Народні прикмети на липень:

Баба танцювала б, але вершина літа настала.

Дощ у липні йде не там, де чекають, а там, де жнуть.

Китиці вівса обважніли — з’явилися опеньки ранні.

Липень блискавки кидає, дуби калічить.

Липень відходить з грозами.

Липень з туманами — осінь з дощами.

Липень казати звик: «Я — грозовик».

Липень — краса літу, середина цвіту.

Липень — літу маківка, року середина.

Липень — маківка літа, грудень — шапка зими.

Липень на двір заглянув — пора серпи зубрити.

Літо добре всім, але вершина літа важка.

Літо на зиму працює: липень збирає, а зима з’їдає.

Мужика годує не сокира, а липнева робота.

Ночі зоряні в липні — буде багато грибів.

Рижики з’явилися — чекай осінніх опеньків.

Роса липнева, як сльоза: нею ліс вмивається, з нічкою прощається.

Хто в липні спеки боїться, тому зимою нема чим погрітися.

У липні води відро — грязі ложка.

У липні на дворі пусто, та на полі густо.

У липні овес в жупані, а на гречці і сорочки нема.

У липні сонце йде на зиму, а літо на спеку.

У липні хоч роздягнися, але легше не буде.

Яка погода в липні, так буде й у січні.