12 липня - свято Петра і Павла
До Петра й Павла готувалися колись, в Україні як до великого свята: білили хати, оздоблювали рушниками стіни, вбирали подвір’я. Ранком у цей день, звичайно, всі йшли до церкви. Дівчата вбирали свої голови вінками з польових квітів, а особливо червоними маками. Повернувшись із церкви, люди розговлялися мандриками. Мандрики — це пампушки печені з пшеничного тіста, яєць і сиру. Сама назва походить ніби від того, що мандруючи по світі, Петро з Павлом живилися «мандриками». В цей день зозуля перестає кувати; селяни кажуть, що вона мандриками подавилася, бо ж украла в святого Петра одну мандрику й за це її Бог покарав тим, що вона на Петра давиться мандриками й перестає кувати. А якщо кує зозуля й після Петра, то це, за народнім віруванням, віщує нещастя.
На другий день після «Петра» є теж свято, але наполовину менше, і називається воно «Полупетра» або «Петрового батька». На Слобожанщині колись у цей день різали трьох півників і варили борщ у трьох горнятах — «три борщі, бо святий Петро три рази відрікався від Хреста.
Серед основних прикмет на «Петра і Павла» варто відзначити:
*свято на середу випало - рік хорошим буде;
*один дощ на Петра - хороший урожай, два - відмінний, три
- багатий;
*якщо на Петра спека, то на Різдво - буде холодно;
*Петрів день холодний - рік голодний;
*хто не спить на Петра, той весь рік гуляє до ранку.
Немає коментарів:
Дописати коментар