Гріє землю сонечко

Гріє землю сонечко,
Ніжно примовляє:
Прокидайтесь, квіточки,
День весну стрічає!
Просинайся, річечко,
Посміхнись, струмочку
Затанцюй нам гопака,
Дощику - дзвіночку!
Розливайся радісно
По землі, проміння,
Покривай сади й луги,
Весняне цвітіння!

Н. Гуркіна

Зустрічаємо весну

А у нас розцвіли підсніжники !

Представляємо вам цікаві факти про підсніжники (пролісок). 

 1. Латинська назва підсніжника «галянтус» (Galanthus) походить від грецьких коренів «гала» — молоко та антюс — квітка, що на українську мову можна перекласти як «молочна квітка». Білосніжні бутони проліска дуже схожі на застиглі каплі молока. У народі пролісок має безліч назв — підніжний тюльпан, сончик, разлапушник, бобрик, одномісячник, пасхальний колокольчик. 

 2. Підсніжник — родич нарциса. Вони принадлежать до однієї і тієї ж сім’ї амариллисів. Зацвітає пролісок відразу після сходу снігу, починаючи з січня, і квітне до квітня.  

3. Найбільше видова різноманітність пролісків існує на Кавказі. Там було виявлено 16 видів.

  4. У пролісках зберігається органічне з’єднання галантамінів, яке вперше було виділено з луків проліска Ворон і входить до списку «життєво необхідних та найважливіших лікарських препаратів». Галантамін використовують для лікування залишкових явищ поліомієліту (дитячої спинномозкової паличі), рухових порушень, пов’язаних з порушенням ЦНС та інших захворювань.  

5. Незважаючи на те, що підсніжник з’являється навесні, він здатний витримати десятиградусний мороз. У цьому йому допомагає своєрідний «чехол» із тонких волосків під основою стебла. 

25 лютого - день народження Лесі Українки

10 вражаючих фактів про Лесю Українку, які мало хто знає

Лариса Косач – геній української літератури, що входить в умовну тріаду Шевченко-Франко-Українка. Її вірші вчать ще змалку, тож здавалось би, що ми знаємо про цю поетесу все. Адже про неї завжди багато говорять, багато пишуть, багато дискутують… Принаймні, однозначно більше, ніж, скажімо, про її матір – ще одну визначну поетесу Олену Пчілку. Та насправді ми зовсім не знаємо Українки. Тож зараз я спробую трішки пролити світла на життєві таємниці феномену, який можна назвати «Ucrainka incognita».

Мало хто знає, але якби Леся жила в наш час, її б однозначно назвали дитиною індиго.А, може, вона такою і була? В дитинстві Леся була надзвичайно кмітливою та схоплювала все на льоту. До прикладу, дівчина навчилась читати ще в чотири роки, шестилітньою вона вже майстерно вишивала, а у дев’ять – написала свій перший вірш. Про рівень її розвитку свідчить також і те, що всього у 19 років Українка написала підручник «Стародавня історія східних народів» для своїх сестер. Крім того, поетеса знала 7 мов – українську,французьку, німецьку, англійську, польську, російську та італійську. При чому казала, що французькою спілкується краще, аніж російською. Погодьтесь, що все це – і дійсно ознаки геніальності, адже далеко не кожному таке дано.

Мало хто знає, але попри вищесказане, Олена Пчілка вважала свою доньку малорозвиненою.

Леся мала ще старшого брата, Михайла. Їх в сім’ї називали спільним іменем – «Мишелосіє» через нерозлучність. Проте сина мати ставила вище за Лесю — її довго вважала малорозвиненою. Крім того, не любила її вдачі. До 5го класу навіть не віддавала до школи, а навчала вдома за власною програмою. Аргументувала це небажанням російського впливу на свою доню. Таке ставлення до дочки легко зрозуміти, знаючи характер самої Пчілки. Її боялись навіть чоловіки, а Євген Чикаленко казав: «Це та баба, що їй сам чорт черевики на вилах подає».

Мало хто знає, але свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька – Михайла Драгоманова?

Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять. Можливо, він був обраний на основі дитячої наївності та палкої любові до дядька, проте в історію Лариса Косач увійшла саме як Українка. А Лесею її лагідно називали в сім’ї, тож не дивно, що тверде «Лариса» вона замінила на тендітне та ніжне «Леся».

Мало хто знає, але Леся Українка ввела в нашу мову такі слова як «напровесні» та «промінь»?

І якщо перше ще можна зрозуміти як літературний неологізм, то друге – це ж уже навіть науковий термін! Дивно, адже зараз нам ці слова здаються цілком звичними. І в повсякденному мовленні ми однозначно віддамо перевагу слову «промінь» аніж його історичному попереднику «луч». А Олена Пчілка, мати Лесі, дала життя означенню, без якого просто не можна уявити нинішній мовний запас — слову «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові прижилися також «переможець», «палкий» та інші слова.

Мало хто знає, але Сергій Мержинський, кому був присвячений знаменитий лист «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами», не відповідав Лесі взаємністю.

Він сприймав їхні стосунки як дружні, а то й ділові. І коли Українка йому освідчилась, холодно відповів «Ні…» Але нічого не змінюється: кохання до цього чоловіка стає любов’ю до його думок, його ідей. Справжню суть і глибину своїх почуттів вона вихлюпнула на папір у ніч на 18 лютого 1901 року, написавши біля ліжка вмираючого Сергія Мержинського поему «Одержима». І, навіть відходячи у кращий світ, Мержинський, замість очікуваних слів освідчення, прохав Лесю попіклуватись про інакшу жінку, яку він насправді кохав.

Мало хто знає, але деякі дослідники творчості Українки вважають, що у неї був роман з іншою видатною жінкою того часу – Ольгою Кобилянською.

Леся і справді підтримувала тісні взаємини з Кобилянською, проте їх радше можна назвати дружніми, аніж любовними. Прихильники теорії про нетрадиційну сексуальну орієнтацію поетеси такий висновок роблять із листувань, де Українка часто називає Кобилянську пестливими словами, зокрема «хтосічкою». Також стверджують, що схожі мотиви проглядаються в драмі Лесі «Блакитна троянда», яка до слова, в першій редакції мала назву «Нічні метелики».

Мало хто знає, але збереглось унікальне листування Лесі Українки, з якого можна повніше зрозуміти її єство.

Хочу навести кілька цитат, які мене особисто вразили:

«КОЖНА ЖІНКА, ЩО СЕБЕ ПОВАЖАЄ, НЕ ПИШЕ НІКОЛИ ЛИСТА ТОГО ДНЯ, КОЛИ ВОНА ОБІЦЯЛА».

«ЯК ТІЛЬКИ ВІЗЬМУСЬ ДО ЯКОГО ЗАРІБКУ, ТО ЗАРАЗ УСІ ЖАХАЮТЬСЯ, ЩО Я “ПЕРЕТОМЛЮСЯ”, “ВИСНАЖУСЯ”, “ПОКЛАДУ ВСЮ СИЛУ”. ЧИ НЕ ЗНАЧИТЬ СЕ, ЩО МЕНЕ ВСІ МОЇ БЛИЗЬКІ ЩИРО ВВАЖАЮТЬ ЗА БЕЗНАДІЙНОГО ІНВАЛІДА, ЗАСУДЖЕНОГО НА ВЕСЬ ВІК НА ПАРАЗИТНЕ ЖИТТЯ? БО ТАК ВИХОДИТЬ ЯКЕСЬ “ВНУШЕНИЕ”, І Я СПРАВДІ МОЖУ ОПУСТИТИСЬ ТА СЕРЙОЗНО ПОЧАТИ ДУМАТИ, ЩО Я «НІ ДО ЧОГО».

«УДРУЧАЄ В РОСІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ НАВІТЬ НЕ СТІЛЬКИ ПОРНОГРАФІЯ, СКІЛЬКИ СУМБУРНІСТЬ І БЕЗПОМІЧНІСТЬ ДУМКИ Й ФАНТАЗІЇ, БЕЗПОРАДНІСТЬ В РІШЕННІ НАВІТЬ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ. ТАК, НАЧЕ ЛЮДИ З ЗАВ’ЯЗАНИМИ ОЧИМА ПИШУТЬ».

«ТРЕБА БУЛО В ЄГИПТІ РОДИТИСЬ, ТО, МОЖЕ, Й БУВ БИ ЛАД, АЛЕ Ж НАЙГІРША ПОМИЛКА МОГО ЖИТТЯ – СЕ ЩО Я ЗРОСЛА У ВОЛИНСЬКИХ ЛІСАХ. А ПРОТЕ Я НЕ ЗГАДУЮ ЛИХОМ ВОЛИНСЬКИХ ЛІСІВ. СЬОГО ЛІТА НА ЧЕСТЬ ЇМ НАПИСАЛА ДРАМУ-ФЕЄРІЮ. Я ДУЖЕ ЛЮБЛЮ КАЗКИ І МОЖУ ЇХ ВИДУМУВАТИ МІЛЬЙОНИ».

«КОЛИ ВИБИРАТИ З ДВОХ, ТО Я ВЖЕ ВОЛЮ БУТИ ДОН-КІХОТОМ НІЖ САНЧО ПАНСА, БО ТАК МЕНІ БІЛЬШЕ ПО НАТУРІ, ТА Й НАВІТЬ ПО ФІГУРІ».

«ЧАСТО, ЛЮБЛЯЧИ КОГОСЬ, Я ДУМАЮ: ЯКБИ ВІН БУВ ОТАКИЙ І ТАКИЙ, ВЧИНИВ ТЕ І ТЕ, ТО Я Б ЙОГО НЕ ЛЮБИЛА, АЛЕ ЯКБИ ХТО ІНШИЙ МАВ УСІ ТІ ДОБРІ ПРИКМЕТИ, ЩО СЕЙ, ТО ЧИ Я Б ТОГО ІНШОГО ЛЮБИЛА? НЕ ЗНАЮ… НАВРЯД. В КОЖНОМУ ПОЧУТТІ ЄСТЬ ІЩЕ ЩОСЬ НЕДОСЛІДИМЕ, І ТЕЄ “ЩОСЬ” ДАЄ БАРВУ ЦІЛОМУ ПОЧУТТЮ».

Мало хто знає, але хворобливу і тендітну Лесю Франко назвав «єдиним мужчиною в нашому письменстві».
Хоч сама Українка не вважала себе гідною і нігтя Франка. Її, як і Олену Пчілку, мали за надзвичайно сильну жінку. Сильну морально. І думка така була зовсім небезпідставною.
Мало хто знає, але існує астероїд, названий на честь поетеси.
Його повна назва – 2616 Леся (2616 Lesya). Це астероїд головного поясу, відкритий 28 серпня 1970 року
Мало хто знає, але в останні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайного блакитного кольору.
Цікаво, що до того вони не мали настільки інтенсивного забарвлення. Цей факт дійсно дивував всіх довкола, адже очі поетеси були наче неземні. Про це згадує у своїх спогадах Лесина сестра Ісидора Косач-Борисова. Збереглась навіть фотографія – портрет Українки – зроблений саме в той період. Шкода, правда, що світлина чорно-біла, і ми не можемо розгледіти барв погляду поетеси.

Міжнародний день рідної мови

Наше спілкування між собою зрозумілою нам мовою в переважній більшості випадків має для нас величезне значення. Мова та її наріччя стають не просто засобом комунікації, але й відкривають для нас дуже широкі можливості. Людина так звикає до рідної мови, що вона стає невід’ємною частиною її власної особистості. Так створена людина, що рідною зазвичай стає найбільш близька до неї та її душі мова.

Працюємо з лего

Закінчується тиждень , присвячений транспорту. Діти працювали з лего і створили свої моделі транспортних засобів. Ось, що у нас вийшло.

День Героїв Небесної Сотні

Чи можна умертвити надію? «Надія лицеміра загине» - так написано у Святому Письмі. Але чи можна назвати лицеміром того, хто віддає найдорожче, що у нього є - життя, заради ближнього свого, заради кращого життя для ближнього свого? Таку людину називають героєм. Такі люди не вмирають, а їх життя продовжується на Небесах, поруч з Отцем Небесним.

11-го лютого 2015-го року, Указом Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено особливий пам’ятний день - «День Героїв Небесної Сотні», який відзначається тепер щорічно 20-го лютого. Це зроблено, за даними проекту DilovaMova.com, «На підтримку ініціатив громадськості та з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України», - йдеться в документі.

Транспорт майбутнього

Сьогодні ми уявляли та малювали транспорт майбутнього. Ось що у нас вийшло.

Хмари слів до теми "Транспорт"

Що таке хмара слів ?

Хмара слів (хмара тегів, або зважений список) – це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми у більш наочний спосіб. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації.

Цей тиждень навчання присвятимо транспорту

Стрітення - народні прикмети

15 лютого - Стрітення

П'ятнадцятого лютого - свято Стрітення, в народі "Стрічання", "Громиця", "Зимобор", яке відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового.

На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. Дорогою вони зустрічаються і говорять між собою: 

- Боже, поможи тобі, зимо! - каже літо.
- Дай, Боже, здоров'я! - відповідає зима.
- Бач, зимо, - дорікає літо, - що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила! 

За народним віруванням, літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення - 15 лютого - та в день святої Анни - 22 грудня. В народі уявляли, що навесні Зима - стара баба, а Літо - молода дівчина.

На Стрітення Зиму веде попід руки старий дід Мороз, вона зігнулася, трясеться і ледве йде. Кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові миші діри погризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. В руках Зима несе надщерблений кошик з льодом, а через плечі у неї - порожнісінька торба. 

У Літа вінок на голові, сорочка, квітами мережена, зелена плахта, - весела і вродлива дівчина. Літо несе в руках серп і сніп жита та пшениці. 

При зустрічі стара Зима і молоде Літо сперечаються між собою - кому йти, а кому вертатися? Якщо до вечора стане тепліше - Літо пересперечало Зиму, а якщо холодніше - Зима. "…Та як би вона (зима) вже там не хвицалась, а як літо посміхнеться, то сонце засяє, вітер повіє і земля проснеться!" - каже Олекса Воропай у книзі "Звичаї нашого народу" про зустріч літа з зимою.

Народні прикмети

• Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.
• Вітер - погана ознака.
• Відлига - жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро.
• Як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то жди ще стужі!
• Як нап'ється півень води, то набереться господар біди!
• Коли на Громицю півень нап'ється водиці, то на Юрія віл не наїсться травиці.
• День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.
• Якщо на Стрітення дорогу перемітає - весна буде пізньою і холодною.
• Якщо в цей день сніжок - весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.
• Передбачити погоду могла і курка: якщо нап'ється біля порогу води - весна буде теплою і ранньою.
• Як на Стрітення з стріх капа, ще велика буде зима.
• Як на Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи.
• На Стрітення із стріх капає - бути затяжній весні, якщо тепло, а зі стріх не капає - весна буде рання, суха.
• Цього дня відлига - на ранню й теплу весну, сніг - на дощову, тривалу, а коли хуга - весна буде пізня й холодна.
• Якщо в цей день не видно сонечка - чекай суворих морозів.
• Вітер на Стрітення - до врожаю плодових дерев.

Стрітення Господнє

Свято Стрітення вперше було встановлено церквою у Візантії після Ефеського собору 431 р. Тоді ж була сформована й відповідна іконографічна традиція. На іконах “Стрітення” зображали Марію з Ісусом-немовлям на руках та Йосифа з голубами, які на 40-й день після народження Спасителя принесли до Храму жертву очищення. Поряд також були зображені пророчиця Анна та праведний старець Сімеон, якому було пророчено, що він помре, лише побачивши, стрітивши Месію. Ця подія символізувала зустріч старого і нового заповітів, двох основних ідей стосовно природи Бога.

Освячена цього дня свічка називалась“стрітенською”, “громницею”,“громовою” і запалювалась у негоду для захисту оселі від блискавки й грому. Нею обкурювали оселю й худобу та давали в руки вмираючій людині, коли читали відхідну молитву. Стрітенською водою й замовляннями лікували пристріт, навроки. Окроплювали нею худобу, бджіл, тих, хто вирушав у далеку дорогу.

Раджу прочитати

           Напередодні Різдва може трапитися чимало див. На Фреда, героя «Маленької книжки про любов», чекає чимало омріяних подарунків. Навіть якщо тато на війні, не вистачає їжі і хлопець майже перед канікулами отримує догану від директора, все, чого він найбільше хоче, здійсниться.У повісті відомого шведського письменника Ульфа Старка — багато світла й любові, і цей настрій книжки дуже точно відтворила в ілюстраціях Марія Фоя.Книжку видано за підтримки Шведської ради з питань культури KULTURRÅDET.

День всіх закоханих

       Якщо зазирнути в історію походження цього, без перебільшення - унікального свята, то можна помітити безліч протиріч, проте, за даними проекту DilovaMova.com, свято є, свято любимо і поважаємо в народі, воно очікуємо і хвилююче для багатьох з нас. Чому воно дійшло до наших днів? Не питання! Зі Святого Письма може дізнатися кожен, що любов довготерпить і любов милосердствує, не заздрить і не величається, не надимається і не поводиться нечемно, навіть не шукає свого; Вона не дратується і не думає лихого, не радіє з неправди, а поспішає сорадоватись істині; Любов покриває всі гріхи і всьому вірить, не втрачає надії і все переносить; «Любов ніколи не перестає, хоча і пророцтва припиняться, і мови замовкнуть, і знання скасується.» - так сказано про кохання. Не дивно чому День, який належить усім закоханим не зник, а продовжує радувати нас своєю присутністю.

Всесвітній день радіо

Всесвітній день радіо встановлений на 36-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 2011 році з ініціативи Іспанії. Як вважають засновники свята, воно покликане нагадати світові про важливу роль радіо як ЗМІ, зміцнити міжнародне співробітництво радіомовників і заохотити великі мережі та місцеві радіостанції розвивати доступ до інформації та свободу слова у радіоефірі.
Дата вибрана не випадково – цього дня, 13 лютого 1946 року, у штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй уперше вийшло в ефір радіо ООН.
Нині радіо продовжує залишатися засобом комунікації з найширшою аудиторією в світі. Воно є загальновизнаним засобом зв'язку, що має великі можливості і водночас не вимагає великих витрат.

Радіо - UA:Казки

kazky.suspilne.media › online

Радіо хвиля авторських казок українською мовою для дітей. Слухати радіо.

Цікавий мультик про лінь

11 лютого 2020 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.
Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді.
У всьому світі, День безпеки в Інтернеті відзначається в більш ніж ста країнах і координується об’єднаної мережею Insafe/INHOPE, за підтримки Європейської комісії, а також 31-им національним центром забезпечення безпеки в Інтернеті по всій Європі.
Ця подія дозволяє зробити акцент на позитивному використанні технологій і вивчити роль, яку ми всі граємо в цілях сприяння створенню кращого і більш безпечної онлайн-спільноти. Воно служить закликом для молодих людей, батьків, вихователів, вчителів, соціальних працівників, співробітників правоохоронних органів, підприємств, політиків і широких верств суспільства, щоб об’єднатися з метою сприяння та створення найбільш позитивного і кращого інтернету.

Цікаві факти про книжку

1. Раніше книжки на полицях розставляли корінцем до стіни.

2. Люди проводять близько 14 годин на тиждень за переглядом телевізора, напротивагу читають вони лише  6,5 годин.

3. В Єльському університеті встановили: якщо ти до десяти років не навчишся впевнено читати, так воно і буде.

4. Письменник витрачає на написання свого роману приблизно 500 годин. Цікаво, за скільки таку книгу прочитає читач?..

5. За статистикою близько 70% клієнтів книгарень – жінки.

6. “Дон Кіхот”, “Подорож пілігрима”, “Тюремна сповідь” Оскара Уайльда та “Государь” Н.Макіавеллі написані завдяки “тюремній” музі.

7. Через “популярну” неграмотність у теперішньому суспільстві компанії щоріно втрачають 20 млрд доларів.

8. Читання розвиває не лише мозок, але й доброту.

9. За дослідженнями, більшості читачів книга цікава лише до 18-ої сторінки.

10. Книжковий черв’як насправді не черв’як, а мікроскопічні комахи, які полюбляють “жувати” корінці кники.

Тема тижня : "Книжка"

Весела пісенька про мишку і книжку 

Дні тижня

Закінчується тиждень, тема якого була "Спорт".  Хоча у нас карантин, але ми вспіли позмагатися і зіграти естафети.

6 лютого в народному календарі відзначають пам'ять блаженної Ксенії. Вона швидко стала вдовою і після смерті чоловіка присвятила своє життя Богу, вимолюючи прощення для покійного чоловіка. Згодом, Господь подарував їй вміння зцілювати та пророкувати майбутнє інших.

6 лютого 1996р. британську антарктичну станцію «Фарадей» передано українським полярникам. На її базі створено українську станцію «Академік Вернадський».

Всесвітній день читання вголос

Щорічно тисячі людей в усьому світі присвячують кожну першу середу березня читання вголос.

Цього року Всесвітній день читання вголос випав на 5 березня. Гасло цього дня - «Читання - це рух вперед!»

Основна мета цього дня - показати читання як спосіб взаємодії з навколишнім світом і як можливість передачі своїх емоцій іншої людини разом зі звучним словом. 

Мої першокласники теж взяли участь у флешмобі

Тиждень "Зима"

Ось яка вийшла у нас снігова баба 

Тиждень "Мода"

Ось такі ми модники !!!

ПРИВІТ , ЛЮТИЙ

Лютий. Л. Кондрацька

Лютий — місяць дуже лютий:

Запитає, в чому взутий?

Виє хуга-завірюха,

Не пускає без кожуха.

Але сонечко сміється,

Стиха до землі проб’ється,

Хоч частинку, хоч хвилинку,

А погріє її спинку.