Популярні публікації

суботу, 25 грудня 2021 р.

 Не перейшли на новий календар....зі світом....

Українці цьогоріч вчетверте офіційно відзначили Різдво Христове  25 грудня.

Україна – одна з п'яти країн світу, що відзначає два Різдва.

В Україні Різдво 7 січня традиційно відзначають більшість православних та греко-католиків.

 Водночас Римо-Католицька церква і більша частина Православних церков відзначають Різдво за григоріанським або новоюліанськім календарем – 25 грудня. Останній збігається з григоріанським до 2800 року.

Множинність дат Різдва історично склалась через різницю у календарях, які використовують різні церкви – юліанський та григоріанський. Календарна реформа, що замінила юліанський стиль на григоріанський відбулася в XVI столітті за папи Римського Григорія XIII, за іменем якого і отримав свою назву новий календар.

У 1923 році за ініціативою Константинопольського патріарха відбулася нарада православних церков, на якому ухвалили рішення про виправлення Юліанського календаря. Але в російській церкві ця реформа не була сприйнята. Саме тому на пострадянському просторі закріпився стереотип, що свято 25 грудня – католицьке, а 7 січня – православне. 

https://glavcom.ua/news/yaki-krajini-ta-cerkvi-svyatkuyut-rizdvo-7-sichnya-729013.html







пʼятницю, 24 грудня 2021 р.

Ось і розпочались зимові канікули ❋❋❋!!!

Повторіть правила безпечної поведінки на зимових канікулах.














четвер, 23 грудня 2021 р.

Вифлеємський вогонь миру

 Сьогодні в нашій школі запалав Вифлеємський вогонь миру, який принесли наші пластуни.




Вифлеємський Вогонь Миру як світло тепла, миру, злагоди і сподівання мандрує світом, долаючи кордони і єднаючи християн у переддень Різдва Христового. Ідея Вогню і його простий символізм — мир, радість і братерство — прихильно сприйнялися українською громадою продовж останніх років, становлячи для багатьох з нас доповнення під час святкування Різдва.

Вифлеємський Вогонь Миру постійно горить у Вифлеємі, на місці народження Ісуса Христа. Не слід плутати його з Єрусалимським вогнем, що запалюється на Великдень. Цей вогонь є спомином про прихід на землю Ісуса Христа, котрий є символом любові та миру, визволенням від гріхів. Він визволяє людей з розпачу і дає силу, сподівання та надію.

Вифлеємський Вогонь долає безліч кордонів і потрапляє до всіх, хто чекає на світло тепла, спокою та віри.






середу, 22 грудня 2021 р.

Зимове сонцестояння

 У 2021 році зимове сонцестояння припало на 21 грудня і відбулося о 17.59 за Києвом. Сутінки та ніч з 20 на 21 грудня тривали близько 16 годин. Після зимового сонцестояння ніч ставатиме коротшою, а день, відповідно, довшим.




  • Сонцестояння відбувається двічі на рік: влітку та взимку.
  • 21 грудня 2021 року — найдовша ніч у році, світла частина доби триватиме вісім годин.
  • Розповідаємо, як цей день святкують по всьому світові, й в Україні зокрема.

У 2021 році зимове сонцестояння припало на 21 грудня і відбудеться о 17.59 за Києвом. Сутінки та ніч з 20 на 21 грудня тривали близько 16 годин. Після зимового сонцестояння ніч ставатиме коротшою, а день, відповідно, довшим.





Що варто знати про зимове сонцестояння?

У день зимового сонцестояння Сонце досягає своєї найпівденнішої точки і перебуває мінімально низько над горизонтом. Залежно від року найдовша ніч у році може випадати на 21 або 22 грудня. У Північній півкулі день зимового сонцестояння вважається початком астрономічної зими. На Південному полюсі сонце в цей день взагалі не заходить, а от на Північному триває темна полярна ніч.

Термін ‘сонцестояння’ використовують тому, що сонце в цей час стоїть на місці у точці на горизонті, де воно сходить і заходить. Земна вісь має певний нахил осі обертання, що є кутом між віссю та уявною лінією, яка перпендикулярна до площини орбіти. Саме рух орбітою та нахил Землі забезпечують нам сонцестояння і рівнодення. Зимове сонцестояння відбувається у мінімальній точці для Північної півкулі, коли Сонце знаходиться найнижче на небі.

За даними порталу Time and date, 21 грудня 2021 року сонце за київським часом зійшло о 7:56, а сяде о 15:56. Відтак світла частина доби триватиме близько восьми годин. Сутінки і ніч на 21 грудня тривали 16 годин.

Після дня зимового сонцестояння Земля продовжить рухатися орбітою, день почне продовжуватися, а ніч скорочуватись.



неділю, 19 грудня 2021 р.

 ...Кожного року, в цей день, ми мріємо про диво.



Але що ж таке диво???

Ні, це не лише подарунки чи цукерки, які лежать під подушкою.

Диво - вміння приймати та дарувати любов, дивуватись новому, радіти дрібницям.

Диво - це, хоч і щоденний, але такий приємний запах кориці в каві, це коли пів мандаринки собі, а іншу - другові, 

це заспівати улюблену пісню в супермаркеті. 

Диво - їсти улюблену шоколадку з горішками, дихати гірським повітрям Карпат, гуляти вечірніми вулицями за руку з людиною, яку любиш. 

"А як же тоді святий Миколай?»- спитаєте ви.

А святий Миколай і є прикладом цього справжнього дива. Прикладом щирої, безумовної любові, яка руками матері, сестри, подруги чи татуся кладе під подушку пахучі мандаринки...)


Любомир Гузар ❤️




 Ходить по землі Святий Миколай


- А чи знаєте ви, діти, хто ж такий Миколай ???


Нічого не бракувало малому Миколі – ні одежі, ні смачної їжі. Та він був сирота, мама померла рано, за нею тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Жили вони в глиняних хатках, спати вкладалися без вечері. Миколай їх жалів, але не знав, як їм допомогти.
Був у Миколи старий вчитель. Одного разу вони читали святе Письмо: «Коли ти робиш добро, то нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця..."
- Як це розуміти? - спитав учителя замислений Микола.
- Коли робиш добро, то не треба про це говорити, голосно розповідати іншому. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.
Стояла глибока осінь. Микола знав, що багато діток в його околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, у Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.
Ввечері Микола тихо, щоб слуги не бачили, підкрався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук. У своїй скрині відшукав пару нових шкарпеток та нові постільці. Коли всі в домі спали, Микола тихесенько, як мишка, вислизнув з ліжка. Пробрався до порога Олександрової хати, поклав там торбинку та й побіг назад.
Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими подарунками. Але хто це міг зробити і кому дякувати?
З того часу Микола часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який допомагає їм. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола. Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати.
Одного разу, коли Микола тільки-но склав торбинку та вийшов зі свого подвір'я, його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо, хто піклується про бідних.
Минули роки. Микола, вивчився, став священником. Усе своє майно роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому сили творити ще більше і більше добра. Він лікував хворих, допомагав в'язням.
А коли він помер і постав перед Богом, Бог промовив до нього: «Багато, Миколо, ти зробив добра за своє життя. За це я виконаю будь-яке твоє бажання. Чого ти хочеш?»
Миколай не довго думав і відповів: «Дай мені, Боже, бодай один раз на рік сходити на землю та обдаровувати діточок»
Відтоді кожного року у ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай сходить з небес на землю і робить кожному з нас такі несподівані, але приємні подарунки.








Напередодні чудового свята  наші учні 3А класу побували на зустрічі зі Святим Миколаєм. 

Діти розказували Миколаю вірші, цікаві історії з життя класу, а також грали в ігри, співали та танцювали. 

Цікаво та весело дітвора  провела час із Миколаєм, а він  ще й подарував   подаруночки.

Дякуємо батькам  за чудове та радісне свято !!!














середу, 15 грудня 2021 р.

Міжнародний день чаю.

 15 грудня відзначають Міжнародний день чаю ☕

Чай – це напій, без якого неможливо уявити жодного дня: його п’ють на сніданок, обід, вечерю і в перервах між прийомами їжі. Дітям дуже подобається відзначати День чаю. А ви вже пили чай сьогодні?

Свято чаю створено недарма і переслідує такі цілі:

  • популяризація чайного напою
  • вирішення проблем торгівлі чаєм і залучення до цього питання громадян і урядів,
  • налагодження взаємозв'язку між виробниками та споживачами чаю.


З широким розмахом день чаю відзначають в країнах, де чайна культура займає головні позиції в економіці і у повсякденному житті. Це, наприклад, Індія, Шрі-Ланка, Бангладеш, Непал, В'єтнам, Індонезія, Кенія, Малайзія, Уганда і Танзанія.

Чайні традиції в Україні

В Україні  своїх, особливих традицій чаювання ще немає. Але ж ніхто не заважає влаштувати у себе вдома щось на кшталт Дня чаю або чайної вечірки а-ля «Англійське чаювання five o'clock» або «Китайська чайна церемонія». Якщо Ви не бажаєте турбуватися з приготуваннями до чайної церемонії, можна просто запросити до себе рідних або друзів і поговорити за чашкою смачного ароматного чаю.





  

неділю, 12 грудня 2021 р.

 Сьогодні  Всесвітній день пуансетії-Різдвяного чуда!



Молочай прекрасний, еуфорбія (Euphorbia pulcherrima) або Пуансетія (Poinsettia), яка широко відома квітникарям під назвою «Різдвяна зірка» є однією з найкрасивіших кімнатних рослин, що зацвітають взимку.

У багатьох країнах Старого і Нового світу рослина настільки популярна, що на Різдво успішно замінює ялинку та є символом достатку й затишку. Існує навіть Національний день пуансетії, який відзначають 12 грудня в США.

Даний вид належить роду Молочай, що входить у величезну сім'ю Молочайних. Рослина була названа на честь першого посла Сполучених Штатів в Мексиці Дж. Р. Поінсетта, який в 1822 році вперше доставив рослину до Вашингтона.

Батьківщина рослини – помірні висоти листяних тропічних лісів переважно тихоокеанського узбережжя Гватемали та Мексики, де її часто називають палаючою квіткою. У природі рослина може досягати до 5 метрів висоти та цвіте більшу частину року.

У багатьох країнах ця квітка є символом Різдва. Завдяки червоним листям, які нагадують зірки, Пуансетію ще називають Різдвяною або Віфлеємською зіркою.

Гарна легенда про походження яскравої кімнатної рослини тягнеться з XVI століття. Бідна дівчина, якій не було на що купити подарунок на Різдво, натхненна ангелом, зібрала уздовж дороги скромний букет з бур'янів і віднесла їх до церкви. Там вони перетворилися в прекрасні квіти Пуансетії.

Квітка носить ім'я американського посла в Мексиці Джоела Поінсетта. Саме він привіз рослину в 1825 році в рідний штат - Південну Каліфорнію.


   Квіти, як і люди, живі, допоки про них піклуються!

Вони радіють святу, дарують дарунок -душу полум"яну .....

Як пуансетія -Зірка Вифлеємськая -яскрава і жадана!



четвер, 9 грудня 2021 р.

День народження комп'ютерної мишки

 9 грудня 1968 року вважається Днем народження комп'ютерної миші. Саме в цей день американський винахідник Дуглас Енгельбарт зі Стенфордського дослідницького інституту на конференції з обчислювальної техніки в Сан-Франциско продемонстрував в роботі першу в світі комп'ютерну мишу. Вона являла собою дерев'яний куб на коліщатках з однією кнопкою. Своїм ім'ям комп'ютерна миша зобов'язана проводу - він нагадував винахіднику хвіст справжньої миші.Першу "сучасну" мишу зібрав інженер Білл Інгліш, а програми для демонстрації її можливостей написав Джефф Руліфсон. Усередині пристрою знаходилися два металевих диска: один повертався, коли пристроєм рухали вперед, другий відповідав за рух миші вправо і вліво. Пізніше ідеєю зацікавилася компанія Xerox. Її дослідники змінили конструкцію миші, і вона стала схожа на сучасну. На початку 1970-х років компанія Xerox вперше представила мишу як частину персонального комп'ютера. Вона мала три кнопки, замість дисків кульку і ролики, а коштувала 400 доларів!

У 1983 році фірма Apple випустила свою власну модель однокнопкової миші для комп'ютера Lisa, вартість якої вдалося знизити до 25 доларів. Широку популярність миша придбала завдяки використанню в комп'ютерах Apple Macintosh і пізніше в ОС Windows для IBM PC. Наприкінці 1990-х років компанія Sun Microsystems представила першу лазерну мишу. Масове виробництво лазерних мишей почалося в 2004 році. Останньою новинкою техніки стали бездротові миші












До 121 річниці з дня народження Катерини Білокур

  


Катерина Василівна Білокур народилася  7 грудня 1900 року в селі Богданівці Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині Київської області) в бідній селянській родині. Писати й читати навчилася самотужки. Через нестатки в сім’ї, не мала можливості навчатися, удень працювала в полі, на городі, а увечері, попоравшись по господарству, до ночі малювала саморобними пензлями (фарби також виготовляла сама). Батьки були проти захоплення дочки, вважали це безглуздим занняттям.

У 20-х роках двічі хотіла вступити до художньо-керамічного технікуму в Миргороді та до Київського театрального технікуму, але не мала документів про закінчення семирічки. 

В другій половині 30-х – у 40-х роках опанувала техніку живопису. Водночас з малюванням керувала драматичним гуртком у сільському клубі, сама виступала на сцені. Перші значні роботи цього періоду – “Берізка” (1934), “Квіти за тином” (1935), “Квіти, “Портрет племінниць” – засвідчили її високе обдаровання. Завдяки сприянню видатної української співачки Оксани Петрусенко, якій написала листа селянка з Богданівки, її творами зацікавилися працівники Полтавського будинку народної творчості.

1941 року відбулася персональна виставка її творів у Полтаві, що мала величезний успіх. Художниця побувала в Києві та Москві, де вперше побачила музеї і твори видатних митців.

1944 — Богданівку відвідує директор Державного музею українського народного декоративного мистецтва Василь Нагай. Пропонує Катерині виставку і закупити картини. Саме завдяки йому Музей українського народного декоративного мистецтва має найкращу колекцію робіт Білокур.

1949 — Катерина Білокур стає членом Спілки художників України.

1951 — нагороджена орденом Знак Пошани, одержала звання Заслуженого діяча мистецтв України.

1956 — одержує звання Народного художника України.

Твори Катерини Білокур регулярно експонувалися на виставках у Полтаві, Києві, Москві та ін.

Три картини Білокур — «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі (1954), де їх побачив і високо оцінив Пабло Пікассо.

Пабло Пікассо, побачивши «наївне мистецтво» Катерини Білокур на паризькій виставці, сказав: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!». Хоча сам недолюблював сучасне мистецтво і майже нікого з нових художників не визнавав.

В останні роки життя художниця створила чудові картини “Півонії” (1959), “Букет квітів” (1959), “Квіти і овочі” (1959), “Натюрморт” (1960). Вона тяжко хворіла, давалися ознаки злигодні тогочасного сільського побуту, невлаштованість в особистому житті, хвороба матері.

Померла художниця 9 червня 1961 року.

1977 року в селі Богданівці відкрито меморіальний музей художниці, на території якого встановлено пам’ятник

Джерело: https://dovidka.biz.ua/katerina-bilokur-biografiya-skorocheno



суботу, 4 грудня 2021 р.

Зі святом Введення в храм Пресвятої Богородиці !!!

 4 грудня - святкування величного, свята - Введення в храм Пресвятої Богородиці.



  Батьки Марії - Іоаким і Анна, будучи бездітними, дали тверду обіцянку віддати дитину в храм на служіння Богові.

  Господь почув їхні молитви і послав їм в благословення донечку Марію. Коли дитині виповнилося 3 роки, батьки урочисто, разом з родиною, друзями, із запаленими свічками, при співі священних пісень, провели Марію на виховання у Єрусалимський храм.

  Первосвященник, натхнений благодаттю Божою, провів маленьку Марію у Святеє Святих храму, куди і сам входив один раз в рік. 

В цей день потрібно молитися та просити Боже благословення для дітей. Мета Богородичних свят полягає у тому, щоб віряни переконалися у величі та святості Пречистої Діви Марії. Вона зіграла важливу роль у відкупленні. Свято Введення у храм згадує дитинство Пресвятої Богоматері.

З нагоди цього свята, щиро побажати хочу чистої любові серця і доброї надії, світлої радості та незгасної віри, міцних сил і щедрості душі, небесної благодаті та родинного щастя .



Привіт, зимонько !!!

 Ось і грудень завітав! ❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️

З ПЕРШИМ РАНОЧКОМ ЗИМИ!❄️⛄❄️☃️





З першим раночком зими

Привітав безлистий сад,

Білі-білі килими

Розіслав сніжок у ряд!

Вітерець із тих ряднин

Вибиває білий пух,

Понад стріхами хатин

Пролітає, вжух та вжух!

У зимовий перший день

Урочисте все кругом,

Лиш лопата дзень-дзелень,

Зішкрібає сніг бігом!

А в зимову білу ніч

Біля ганку під вікном,

Кругловидий зусібіч

Сніговик спить першим сном!

(с) Надія Семена






Літера «З»

Зима Зненацька Звідкись Завітає, 

Засипле Зарості  Зажурено Зімлілі,

Земля Заклякне, Зубожіла Задрімає, 

Запросить Завірюхи, Заметілі. 

Затока Зціпить Зуби, Заніміє,

Замре Зомліло Зжовклий Звіробій,

Зеніт Забутий Зранку Зажевріє, 

За Зруби Заповзе Замерзлий Змій.

Зелене Зілля Зблякне, Задубіє,

Завзято Заєць Здичавілий Застрибає,

Зозуля Зойкне,  Здобич Заховає,

Завчасно ЗиморОдок Заспіває.

Заспить Здивоване Зело Зів’яле,

Засіки Зголоднілі Збіжжя Збагатить,

Зворушливо Заграє Зорепад Зопалу,

Зірниця Змовницьки ЗаплЕсок Звеселить.

*                        *                        *

Зима! Загадково Запнемо Запаску, 

Зготуємо  Зупу, Засмажим Запражку, 

Запарим Заварку, Закришим Зеленець*,

Запечем Запашний Золотий  Завиванець.

*зеленець – омлет з великою кількістю подрібненої зелені.

                                                                               Леся Дмитер