“Нехай дитина відпочине на канікулах…”
Звучить турботливо, правда?
Але є одна річ, яку варто знати:
мозок дитини не “відпочиває” — він або розвивається, або звикає нічого не робити.
Коли ми на два-три місяці повністю виключаємо навчання,
дитина не стає більш відпочилою.
Вона просто відвикає від зусиль, від мислення, від зосередження.
А у вересні — раптом знову вимоги, зошити, правила, тексти…
І мозок, який вже адаптувався до пасивності,
реагує опором, втомою, сльозами, зривами.
Нам здається, що дитина “ледачіє” —
а насправді вона просто випала з ритму.
Так, ми любимо своїх дітей.
Так, ми хочемо дати їм спокій і “дитинство”.
Але справжня любов — це не жалість. Це мудрість.
Це вміння дати дитині м’яке, приємне, але регулярне навчання,
щоб вона зростала без стресу, крок за кроком.
🌿 Нехай це буде не “школа на канікулах”,
а легка гра, читання, цікаві завдання, розмови про важливе.
Але — регулярно. Хоча б 2–3 рази на тиждень.
Бо знання — як м’язи. Якщо не тренувати — слабнуть.
Любов — це не “дай спокій”.
Любов — це “проведи з користю й теплом.🌿🫶
Немає коментарів:
Дописати коментар