Івана Купала

Історія свята

Івана Купала святкували на Русі ще за часів язичництва. Свято було присвячено літу і Сонцю, відзначалося в день літнього сонцестояння, 21 червня.

Однак з приходом християнства і переходом на григоріанський календар святкування зрушилося на два тижні і по-новому доводиться на 7 липня.

Звідки пішла назва Іван Купала?

За однією версією, слово «Купала» пов'язане з давніми обрядами омовіння, за іншою, — було назвою літнього сонця і язичницького божества польових квітів та плодів. Також існує думка, що «Купала» — пізніша назва, яка з'явилася вже в ті часи, коли свято збігалося з Днем Іоанна Хрестителя.

У цей день відзначають два свята. Церква згадує про народження Хрестителя Господнього Іоанна Предтечі, тому і християнське свято іменується його "різдвом".

Батьки Іоанна - священик Єрусалимського храму Захарія і його дружина Єлисавета - дожили до старості бездітними. Одного разу Захарію явився архангел Гавриїл і сповістив про швидке народження сина. Захарія в силу похилого віку засумнівався у словах ангела - і був покараний за маловір'я: він онімів. Знову говорити він почав тільки після народження сина, який передбачив пришестя у світ Ісуса Христа, а потім і хрестив Сина Божого у водах Йордану.

У свою чергу, слово Іван потрапило до назви свята завдяки християнству. У IV столітті церква проголосила день, у який святкували Івана Купалу, Різдвом Іоанна Хрестителя — предтечі Ісуса Христа.

Інші назви свята: Іванів день, Купала, Колосок, Ярило, Сонцекрес, Купайло, Іван-травник.

Традиції на Івана Купалу

Вся вода в ніч на Івана Купала вважалася цілющою, тому до свята обов'язковим було скупатися до заходу сонця. Умивання водою, за повір'ями, приносило жінкам красу, а чоловікам — силу.

Також вірили, що особливої сили на Івана Купала набувають польові трави та квіти. З них робили вінки, букети, обереги. Популярною була легенда, згідно з якою в ніч на Івана Купала цвіте папороть: казали, що людина, яка зірвала її, зможе розуміти мову тварин і птахів, бачити приховані скарби і входити до будь-яких скарбниць.

Ближче до заходу розпалювали купальські вогнища, через які прийнято було стрибати. У святкуванні брали участь всі жителі селища — вважалося, що жінка, яка не прийшла до такого багаття, — відьма.

Іван Купала: прикмети на 7 липня

Закохані хлопці й дівчата стрибали через купальське вогнище, міцно взявшись за руки. Якщо під час стрибка їхні руки не розчіплялись, вважалося, що вони стануть чоловіком та дружиною і будуть жити разом довго й щасливо. Те ж означало, якщо услід за закоханими летіли іскри.

Вінок був одним з головних атрибутів свята. Дівчата опускали їх у річку і дивилися, що буде. Якщо вінок відпливе далі, ніж інші, — його власниця буде щасливішою від усіх; вінок потонув — весілля найближчого року чекати не доведеться.

На Івана Купала збирали квіти для ворожіння — багатки. Їх клали під подушку: якщо бутон розпуститься — скоро заміж, якщо зів'яне — доведеться почекати.